понеділок, 9 листопада 2015 р.


Звіт четвертого тижня (2–8 листопада 2015 р.)

продовження (початок див. DIIGO)



Наукометричні дослідження

Ау?! Де НАШІ вчені?!
Amicus Plato, sed magis amica veritas
Мені дорогий Платон, але істина ще дорожча; правда понад усе

Перша спроба пошуку у Системі Українського індексу наукового цитування (http://uincit.uran.ua) вченого за моєю темою курування Сергія Назаровця була невдалою. Подивилась у закладку «Аналітика» без усякої надії, що там є з найбільшим рейтингом вчені-бібліотекознавці. Еге ж. Тут «наших немає». Будемо шукати по-іншому. Хоча б хтось є з бібліотекознавців?!


 За підпорядкуванням Міністерства культури через організації Київський національний університет культури і мистецтв, Харківська державна академія культури: у кожному закладі по одному вченому, та й то не фахівці з бібліотечної справи. Щось не густо, навіть пусто. Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського. Є! Троє вчених! З них фахівців з бібліотечної справи – двоє. Цитувань немає. Паспорт: Копанєва Єлизовета Олександрівна http://uincit.uran.ua/scientists/fronts/view_scientist_public/1710.

Не сподобалося, якщо набираєш прізвище та ім'я автора, а його в базі немає, то все одно видаються результати, але за ім'ям (навіщо?!). Сайт взагалі працює в тестовому режимі, інформації фактично немає за темою курування.



Серед бібліотечних видань в російській Науковій електронній бібліотеці elibrary.RU (http://elibrary.ru/project_risc.asp?) за темою курування в тематичному підрозділі 13.00.00 Культура, Культурологія вдалося знайти науковий журнал «Библиография: научный журнал по библиографоведению и книговедению» з Імпакт–Фактор РІНЦ 2013: 0,078 (http://elibrary.ru/title_about.asp?id=8434). 


Більшість фахових видань не мають цього індексу. Цікаво, що до цієї бази включено Вісник Одеського національного університету. Серія: Бібліотекознавства, бібліографознавство, книгознавство. Але індексу немає.


А як справи за кордоном?
Шукаємо IF (Impact Factor) Web of Science компанії Thomson Reuters
Вільнодоступні індекси Eigenfactor® та Article Influence® (аналог IF), які розраховані за даними Web of Science знайшла на сайті дослідницького наукового проекту Eigenfactor.org®.
Для видання COLLEGE & RESEARCH LIBRARIES http://crl.acrl.org/ (суспільно-політичний журнал містить статті про останні тенденції в галузі бібліотечної справи, офіційних новинах ACRL. Статті з 2004 по теперішній час знаходяться у вільному доступі в Інтернеті):
AI –0,5
EF – 0,001


Індекси CJR і SNIP Sciverse Scopus видавництва Elsevier. Є-є-є. Щось не зрозуміла. В завданні написано визначити індекси: CJR і SNIP. Можливо SJR, а не CJR?! Так, бо в матеріалах знайшла, що таки «журнали Scopus отримують публічно доступний індекс SJR (http://www.scimagojr.com)». Друкарська помилка в т'юторіалах.
Журнал видавництва Elsevier LIBRARY & INFORMATION SCIENCE RESEARCH (міждисциплінарний журнал, який рецензується, основну увагу приділяє науково-дослідній інформації в бібліотеці, а також результатам наукових досліджень) www.sciencedirect.com/science/journal/07408188
На сайті журналу була така інформація щодо індексів:
Journal Metrics
Source Normalized Impact per Paper (SNIP): 1.913
SCImago Journal Rank (SJR): 1.293
Impact Factor: 1.153
5-Year Impact Factor: 1.545


На відміну від WoS, в Scopus не використовується поняття імпакт-факторів, замість них журнали Scopus отримують публічно доступний індекс SJR (http://www.scimagojr.com).
Дуже сподобався портал SCImago Journal & Country Rank. Тут для дослідника – рай. Вся інформація на основі бази даних Scopus ® (Elsevier BV). Можна зберігти інформацію MSExcel форматі. Це треба дивитись самому, а не розповідати, щоб оцінити красу наукометрики.
Ось, наприклад, рейтинг документів за індикаторами регіону http://bit.ly/1IF8uiO :
На 1 місці – США, 2-ге Китай, Україна на 40-му місці. Якщо нас потішить, то Білорусь на 61. Більше вразило, що в перших рядках досить маленька країна (порівняно з Росією, яка на 13-му місці) – Південна Корея на 12 місці!
А ще там є страшна функція. Можна порівняти досягнення країн, регіонів. І з ким би не порівняти Україну, то, на жаль, ми пасемо задніх.

Якщо подивитись рейтинги журналів за категорією (Subject Category): Library and Information Sciences. Year: 2014, то представлено 199 видань (ні одного україно- чи російськомовного) http://bit.ly/1SAcyYZ:


Цікава інформація щодо рейтингу бібліотекознавчих періодичних видань (http://www.docshyr.info/?page_id=783) є у відкритому електронному архіві бібліотекознавчої тематики ДокШир: документи що прагнуть поширення http://www.docshyr.info/
Якщо вже казати про електронні архіви відкритого доступу, україно- та російськомовні, безкоштовні для користування з теми курування: «науково-дослідна робота (діяльність) бібліотек» – то найкращими є:
·                   Портал «Наукова періодика України» http://bit.ly/1tVjRkA.
·                   ДокШир: : документи що прагнуть поширення http://www.docshyr.info/
·                   E-LIS – архів публікацій в галузі бібліотечно-інформаційних наук
·                   Socionet (Соционет) https://socionet.ru/ (портал доступу до російських наукових матеріалів (понад 30 інститутів Російської Академії наук) в різних галузях знань, передусім суспільних науках)
Але звісно могутність закордонних платформ перемагає. Важко тільки постійно перекладати. Та як приватна особа, без грошей, шукати безкоштовні послуги. Якщо російські сервіси ще якось наповнені інформацією, то українські – це просто плакати хочеться. Навіть шуткувати нема бажання.
Щодо вчених, публікації яких охоплюють коло бібліотечної науки то я скористалася інформацією ResearcherID http://www.researcherid.com/ViewProfileSearch.action. Пошук провела за ключевим словом: Library
Результат: http://bit.ly/1WHscY8.

Поцікавимся пакістанським вченим-бібліотекознавцем Muhammad Tufail Khan (Мухаммад Хан Туфаил). Ех! Мухаммад! Не цітують його і графіка відповідно ніякого немає. Так що будемо шукати іншого бібліотекаря, якого б цитували.

Управління бібліографією

На останок END
NOTE.
Зареєструвалася в ENDNOTE. У шановного Пана бібліотекаря на блозі знайшла інструкцію користування цим сервісом на українській мові: http://bit.ly/20CWgnq. Зробила закладку для колег. Сформувала свою папку для бібліографічних посилань: Recearch Libraries. Якось дивно. Реєстровалася у Вогняній Лисичці, а при установці опинилася в Google Chrome.  Там могла додати в панель закладок Capture Reference.
Дуже чекала, що цей сервіс допоможе мені як бібліографу. Але нема легкості і почуття радості при опрацюванні сервісу. Зазделегіть попередили, що через 30 днів заберуть ENDNOTE, якщо не заплачу.
В Британській бібліотеці знайшла багато статей за своєю темою курування. Відмітила. Додала у папку. Щось довго ENDNOTE не відповідав і списки не видавав. Аж страшненько. Може не те щось зробила. Взагалі, чогось так налякали всі, що цим ресурсом важко користуватися, що весь час чекаєш неприємностей.
Цікаво, коли користуєшся Перекладачем, то в ENDNOTE не працює Capture Reference, виявилось що й інші кнопки теж. Це досить важко для тих, хто погано володіє англійською мовою.

Я зрозуміла, чому так важко! Нема заспокійливого голосу Бугайчука: «вес буде добре, все це просто».
Використала Import References — автоматичне внесення записів з раніше підготовленого файлу. Але вилізла якась абракадабра. Буду ще тренуватись над цим питаннячком (прийшлось видалити ці дві позиції зі списку літератури). Спробувала якось сама описати свій блог та книжку. Зрозуміла, потрібна інструкція, що вони мають на увазі по заповненню полів. І скористалася Capture Reference (до речі, повторююсь, працювала кнопка в Google Chrome), вибираючи записи з Британської бібліотеки. Погралася з форматами бібліографії. Для списку вибрала: MLA. Спробувала вигрузити список в форматі txt (це жах!), потім, як рекомендували у RTF. На жаль заблоковано послати список літератури по пошті та можливість подивитись список перш ніж друкувати.
Ось, такий список:
Наукоїд. Наукоед.  7 листопада 2015 року 2015. Web<font class="">2015 
Aalberg, Trond editor of compilation. Research and Advanced Technology for Digital Libraries : International Conference on Theory and Practice of Digital Libraries, Tpdl 2013, Valletta, Malta, September 22-26, 2013, Proceedings. Print.
Eden, Bradford Lee editor. Creating Research Infrastructures in the 21st-Century Academic Library : Conceiving, Funding, and Building New Facilities and Staff. Print.
Fearon, David, Jr. Research Data Management Services. Washington, DC: Association of Research Libraries, 2013. Print.
3d Research Challenges in Cultural Heritage : A Roadmap in Digital Heritage Preservation.
Девід, Ніколас. <Span Lang="Uk" Style="Font-Size:14.0pt;Font-Family:
"Times New Roman","Serif";Mso-Fareast-Font-Family:Calibri;Mso-Ansi-Language:Uk;Mso-Fareast-Language:Ru;Mso-Bidi-Language:Ar-Sa">
Оцінка Інформаційних Потреб. Серія Путівників «Асліб» Із Ноу-Хау: Лондон 1996. Print.


А це, моя перша спроба, коли кнопки натискувала навмання і чомусь він мені більше подобається. Тут, наприклад, відсутнє слово «Print». Але це можливо цікавинки формату опису MLA.
1.      J. Raju, Knowledge and skills for the digital era academic library. The Journal of Academic Librarianship 40, 163–170 (2014).
2.      K. Z. A. Hijji, Strategic Management Model for Academic Libraries. 3rd International Conference on Integrated Information 147, 9–15 (2014).
3.      M. Micle, Stereotypes Regarding Libraries and Librarians: An Approach of Romanian School and Academic Libraries . International Conference on Communication and Education in Knowledge Society 163, 92–98 (2014).
4.      M. Eckard, Factors that Increase the Probability of a Successful Academic Library Job Search. The Journal of Academic Librarianship 40, 107–115 (2014).
5.      N. Al-Harrasi, The Application of Organizational Learning Theory to Omani Academic Library Collaboration. 3rd International Conference on Integrated Information 147, 86–90 (2014).

Досить важко йде цей ресурс. Я дуже люблю бібліографію і поки що для себе якогось полегшення не маю. За час опанування ENDNOTE я вже описала б усі ресурси. Тільки головний біль і жах, чи зможу все ж таки все зробити. За допомоги Capture Reference не завжди всі поля заповнються правильно. Відсутній був навіть автор. Ось такі мої невтішні враження. Якби ще була впевненість, що цей ресурс у мене буде на комп'ютері надовго, то, можливо ми б знайшли спільну розмову.

Стосовно системи Антіплагіат, то детально матеріал було опрацьовано ще на другому тижні і результати описані в звіті, тому на третьому тижні на цьому моменті не було потреби загрострюватись. На жаль, система не знаходить сторінки веб-сайтів, якщо текст перекладається на іншу мову (з російської на українську).

Основні висновки. Спочатку було дуже страшно. Були великі очі. Як сказав один приятель мого сина: «Я на це не підписувався», – коли дізнався в першому класі на другий день навчання, що до школи треба буде ходити ще 10 років». Але потім було не відірвати від любчика DIIGO, сподобалося порівнювати рейтинги та індекси, ось тільки ENDNOTE не вразив. Я на нього мабуть багато надій покладала. Думаю, з цим ресурсом ще треба працювати. І знову вдячність т’юторам за можливість отримувати знання!

Немає коментарів :

Дописати коментар

Ліцензія Creative Commons
Твір "Наукоїд. Наукоед", створений Карнаух І. А. ліцензовано за ліцензією Creative Commons Із Зазначенням Авторства - Некомерційна - Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна.