Звіт за другий тиждень
(19 – 25 жовтня 2015 р.)
Про свої роздуми щодо місії кураторів
змісту у суспільстві написано на головній сторінці у моєму блозі
(http://darmoedka.blogspot.com/). Хотілось би лише трошки додати. Якщо
порівняти свої навички бібліотекаря-бібліографа з вимогами до навичок куратора
змісту, то вони дуже схожі, і принципова різниця в тому, що потрібно опанувати
багатьма інструментами пошуку інформації (які можливо нинішні студенти
інституту культури засвоюють). Навчання на курсах – це як нова сходинка
для бібліотекаря, професійний виклик. Про кураторів змісту я почула ще декілька
років тому, і тоді мені здалося, що це конкуренти бібліотекарів. Тепер думаю,
що бібліотекарі повинні навчатися навичкам куратора і співпрацювати для
розвитку інформаційного суспільства.
З самого початку виникли проблеми з темою курування. Зараз я теж зауважую
важкість точного пошуку за
темою: «Науково-дослідна робота в бібліотеці» (Научно-исследовательская работа,
Research Libraries). Це
особливо стосується публічних біблітек
України, які не активні
в соціальних мережах (діють тільки ентузіасти);
матеріали не ліцензовані Creative Commons (СС); більшість документів не
розміщується в репозиторіях. Для пошуку інформації я завжди керувалась
приниципами достовірності інформації, тому і раніше опрацьовувала матеріали
репозиторіїв. Майже всі бібліотеки вузів України мають електронні архіви
і розмішують результати науково-дослідницької роботи в матеріалах
конференцій, наукових статтях, презентаціях. На жаль, в ХДНБ
ім. В. Г. Короленка, в якій я працюю, розміщують матеріали на
сайті, або розміщують цінну інформацію на сторонніх ресурсах (Calameo), які згодом вимагають грошей, а документи, призначені для громади, не дозволяють копіювати
… Тому питання свого репозиторію для бібліотек Міністерства культури дуже
актуальна. Хотілося б мати єдиний ресурс – репозиторій для наукових та
публічних бібліотек Харківської області.
Наведу лише декілька посилань з теми
курування:
електронного наукового архіву
Науково-технічної бібліотеки Національного університету "Львівська
політехніка":
наукового репозиторія Чернівецького національного
університету імені Юрія Федьковича:
З електронного архіву-репозитарію
Одеського національного університету ім.. І. І. Мечникова:
Під ліцензією CC (http://search.creativecommons.org/)
за посиланням: науково-дослідницька робота бібліотек (научно-исследовательская
работа библиотек; Research Libraries) можна
знайти багато цікавого матеріалу:
Association of Research Libraries empowering the research
library community (Ассоциация научных библиотек);
Scholarly Publishing and Academic
Resources Coalition (SPARC) (Научных публикаций и академических ресурсов коалиция) (СПАРК)
Дуже сподобалось, що матеріали в Google не потрібно копіювати і перекладати, можна зразу побачити переклад наповнення сторінок.
Коли я знайомилась з матеріалами щодо Creative Commons (СС) мене не покидало якесь роздратування. Декілька разів я
спробувала починати вивчати матеріал і не могла зрозуміти чому мені все це не
дуже подобається. Спочатку я думала, що я не зовсім зрозуміла матеріал. Як
працівник бібліотеки – закладу, який працює на громаду, я завжди була на
позиції відкритості і фондів, і звітності, і матеріалів, які створюються
працівниками бібліотеки, мене повинні було б приваблювати принципи СС. Я досі
не розумію, як можуть бути якісь послуги в бібліотеці платними, і чому іноді
бібліотека схожа на музейний сховище. Але мені не сподобалось, що в якості
завдання ми ПОВИННІ були поставити ліцензію СС. А якщо хтось не згоден? Думаю, що це завдання повинно було з доброї волі
учасників курсів. Освоєння матеріалу – так, а встановлення ліцензії – за
бажанням. Тоді, думаю, принцип Креативних співтовариств був би збережено. І я
ще не зрозуміла чи мала я право ставити таку ліцензію, працюючи в бібліотеці,
на сайті якої такої ліцензії немає і рішення про підтримку її не оговорювалось
керівництвом. Таке питання виникло і при завантаженні файлу для перевірки на
антиплагіат. Яку мітку залишити: «Всі права збережено», чи що цей матеріал
ліцензовано СС. Стаття написана працівником бібліотеки, якій і належать в
більшій мірі права на цей документ. Як і навчання на курсі «Куратор змісту» – з
дозволу керівництва бібліотеки.
Слід зауважити що зараз багато
з’явилось структур, які пропонують розповсюджувати свій матеріал безкоштовно, а
потім бачиш своє інтелектуальне надбання на сайтах, які заробляють на цьому
грошенята. Тому творчий потенціал це добре що розвивається, але повинна бути
якась боротьба з тими, хто наживається на матеріалах вільного користування і
проти комерційного використання.
Мені дуже сподобався україномовний
переклад принципів СС, бо російськомовний дуже завантажений
політикою, а не свободою творчості.
Влітку цього року я вже
мала досвід участі у віківишколах громадської організації «Вікімедія Україна у Харківській області». Паном Сергієм Петровим було проведено цикл
занять «Вікіпедія: від користувача до дописувача» для працівників Харківської
державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка. Метою навчального заходу
було залучення працівників науково-культурної установи до редагування та
написання нових статей до вільної української енциклопедії. Була написана енциклопедична стаття https://uk.wikipedia.org/wiki/Бібліотечна_справа._Бібліотекознавство._Бібліографознавство»_:_зведений_каталог_нових_надходжень.
Тоді теж виникло багато питань щодо вільних ліцензій та авторського права на
тексти та світлини, принципові моменти вилучення статей з Вікіпедії[1]
Досить багато часу було витрачено на
вибір ліцензії. Дуже хотілося погодитись на версію, до якої долучились
вікіпедісти, але все ж таки зупинилась на не вільній ліцензії для творів
культури, яку підтримав і шановний К. Бугайчук: Із Зазначенням Авторства –
Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (цікаво, що у прикладі інша ліцензія, з дозволом
використання для комерційної мети). Досить важко, мені не програмісту, вставити
код згідно інструкції: «Повернутися до сторінці Blogger 'Змінити HTML ". У
розділі "Змінити шаблон", перейдіть в кінці коду шаблону, перш ніж ви
бачите </ HTML> (або </ BODY> </ HTML>), і вставте в код
копіюється в попередньому кроці, натиснувши Ctrl -v (Command-V на Mac)».
Спочатку я досить легко вставила код в гаджет «Текст» і це виглядало досить привабливо,
ніж, коли я вирішила зробити таки по правилам і змінити HTML.
Останнім виконаним завданням було
регістрація в сервісах: Scoop.it та rebelmouse.com. В сервісі Scoop.it http://www.scoop.it/u/mcnustra було створено 3
topic:
Науково-дослідна робота бібліотек http://www.scoop.it/t/fledifab
Сервіс дуже сподобався, тому буду продовжувати опрацьовувати інструменти та
можливості. Дуже легко створювати topic,
підбирати необхідний матеріал.
Rebelmouse.com – це видавнича платформа, яка наповнюється контентом з соціальних мереж. Як
і в Scoop.it після реєстрації перетягнула bookmarklet, щоб була можливість публікувати статті з браузера і не
заходити на сторінку сервісу. Зараз зрозуміла, що потрібно всі закладки зробити
в браузері Google Chrome, тому що майже всі інструменти куратора пов’язані з
можливостями Google. І тут мене чекала несподіванка: майже чистий екран, тільки
справа – іконки соціальних мереж. Що це за сервіс? Матеріалів для навчання т’ютори
не виставили (це дуже сумно!), тому почала шукати в Інтернеті, як користуватись
цим агрегатором. Запанікувала, тому що мало що зрозуміла, без відео Бугайчука
погано засвоюється матеріал, на його блозі прочитала і не зрозуміла, що робити
з Rebelmouse.com. Комп почав постійно зависати, коли зі своєї сторінки
Фейсбука спробувала зайти на свій сайт Rebelmouse.com. Поки що я не зрозуміла переваги Rebelmouse, дуже хотілося
б почути рекомендації т’юторів, як засвоїти цей матеріал! Щось таке дуже
незрозуміле, особливо назва: https://www.rebelmouse.com/Karnauh/_coopit/.
Будемо працювати!
Деякі критичні зауваження щодо системи Test StrikePlagiarism. Дані однієї і тієї ж статті різняться: в файлі за 25.10.2015, який завантажений з сторінки дистанційних курсів: Коефіцієнт подібності № 1 – 4,3%; Коефіцієнт подібності № 2 – 0,0%, а з сайту StrikePlagiarism.com: Коефіцієнт подібності № 1: 3,9%; Коефіцієнт подібності № 2: 0,0% (лист надіслано на електронну пошту «23 октября, 11:39: Plagiat.pl - Повідомлення про завершення аналізу на антиплагіат Карнаух.испр.doc і генерує Звіт Подібності».)
Спеціально через Plagiat.pl було пропущено лекцію,
яка була скомпонована укладачем (підкреслюю не автором!) з різних матеріалів з
Інтернету (матеріал був перекладено з російської на українську), система
показала такі результати: Коефіцієнти подібності є наступними: Коефіцієнт
подібності № 1 – 3,2%; Коефіцієнт подібності № 2 – 0,0%. Якщо я
правильно зрозуміла, то показники коефіцієнтів і не виділення червоним
свідчить, що плагіату немає. Але він повинен бути! Можу ще сказати, що
більшість посилань на сторінки в Інтернеті (крім одного), виділені зеленим,
зовсім навіть не з тієї тематики! У мене навіть склалось враження, що цій
системі потрібно зараз завантажити багато матеріалів, щоб в майбутньому,
використовуючи нинішні документи, аналізувати на плагіат.
Була подовжена робота над
газетою paper.li (було отримано листа від
сервісної служби з новими рекомендаціями), удосконалено напрямки пошуку за
допомогою TweetDeck (доповнено важливий для тематики курування хештег ResearchLibraries).
Було налагоджено систему
оповіщення за необхідною тематикою курування за допомогою Google Alerts.
Можу зауважити, що
опрацювання матеріалу другого тижня допомогло мені зрозуміти подальші напрямки
роботи, переопрацювання газети paper.li тощо.
[1][Віківишколи у ХДНБ ім.
В. Г. Короленка: Хроніка подій 2015 р.] [Електронний
ресурс] / ХДНБ ім. В. Г. Короленка ; [уклад. І. А. Карнаух]. – Електрон.
граф. та текст. дані. – Харків, 2015. – Режим доступу: http://korolenko.kharkov.com/nov_chronic/hronika_2015.html
(дата звернення: 25.10.2015).
Звіт Карнаух Ірини Анатоліїївни
про роботу на першому тижні (12-18 жовтня 2015 р.)
в рамках дистанційних курсів НТУ "ХПІ"
"Куратор змісту"
1. Знайомство з учасниками курсу: форум, підписка на блоги учасників та у Твіттері.
2. Вивчення та опрацьовування матеріалів курсу. Використання додаткових матеріалів з фонду ХДНБ ім. В. Г. Короленка:
Федоров, Андрей Олегович. Как продвигать библиотеку в Твиттер [Текст] :
секреты "кухни" библ. микроблога / А. О. Федоров, И. В. Юрик ; Рос. гос. б-ка. - Москва : Пашков дом, 2013.
– 78, [1] с. : ил. - (Библиотека библиотекаря). К1-12059 (шифр)
Федоров, Андрей Олегович. Библиотечная блогосфера [Текст] : в чем
феномен библ. блога? / А. О. Федоров
; Рос. гос. б-ка. - Москва : Пашков дом, 2013. - 85 с. : ил. - (Библиотека
библиотекаря). К1-12058
3. Вперше, самостійно опановувала технологію створення блогу на платформі Blogger: http://darmoedka.blogspot.com. Вибрана раніше тема курування з вивчення інформаційних потреб читачів та методів дослідження в Інтернеті була розширена за рекомендацією т'ютора, тому виникли складнощі з наповненням блогу та назвою блогу. Наразі тема курування: "Науково-дослідна робота в бібліотеці". Блог створювати дуже цікаво, але потребує багато часу, особливо щодо наповнення змісту. Зараз блог має назву: Наукоїд. Наукоед
Експериментальний блог для бібліотекарів-дослідників та для читачів, які прагнуть більше дізнатися про себе. Экспериментальный блог для библиотекарей-исследователей и для читателей, которые хотят побольше узнать о себе. The pilot unit for librarians, researchers and for readers who want to learn more about themselves.
Творчий процес щодо назви блогу: "Дармоїдка. Дармоедка. Darmoedka", "Громаді та світу. Urbi et Orb" (попередні назви). Перша назва, як кажуть "цепляла", але, на жаль, дійсно, як зауважили т'ютори, не відповідає теми курування.
Створено: коментарів - 2 ; 6 сторінок; 7 повідомлень. Вкладки перекладено на українську мову, ярлики - українською, російською, англійською.Експериментальний блог для бібліотекарів-дослідників та для читачів, які прагнуть більше дізнатися про себе. Экспериментальный блог для библиотекарей-исследователей и для читателей, которые хотят побольше узнать о себе. The pilot unit for librarians, researchers and for readers who want to learn more about themselves.
Творчий процес щодо назви блогу: "Дармоїдка. Дармоедка. Darmoedka", "Громаді та світу. Urbi et Orb" (попередні назви). Перша назва, як кажуть "цепляла", але, на жаль, дійсно, як зауважили т'ютори, не відповідає теми курування.
Статистика на 17.10.2015 р.:
Обновления
| Комментарии, ожидающие проверки модератором | 0 » | ||
| Опубликованные комментарии | 2 » | ||
| Просмотры страницы за сегодня | 113 » | ||
| Сообщения | 7 » | ||
| Постоянные читатели | 1 » |
Просмотры страницы за сегодня
|
109
|
Просмотры страницы за вчера
|
30
|
Просмотры страницы за последний месяц
|
213
|
История просмотров страницы
|
213
|
Ссылающиеся URL
Ссылающиеся сайты
| Элемент | Просмотры страницы | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
16
| ||||||||||
12
| ||||||||||
10
| ||||||||||
3
| ||||||||||
2
|
Просмотры страницы по браузерам
|
Просмотры страницы по операционным системам
|
Просмотры страницы по странам
| Элемент | Просмотры страницы |
|---|---|
Украина
|
190
|
Соединенные Штаты
|
17
|
Россия
|
3
|
Сообщения
| Элемент | Просмотры страницы | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
15 окт. 2015 г.
|
3
| |||||||||
17 окт. 2015 г.
|
3
| |||||||||
16 окт. 2015 г.
|
1
|
Страницы
| Элемент | Просмотры страницы | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
17 окт. 2015 г.
|
18
| |||||||||
17 окт. 2015 г.
|
4
| |||||||||
17 окт. 2015 г.
|
4
| |||||||||
17 окт. 2015 г.
|
3
| |||||||||
17 окт. 2015 г.
|
3
| |||||||||
17 окт. 2015 г.
|
3
|
4. 12.10.2015 - мій перший твіт. Мій акаунт: @karnaira5. На жаль, побачила як мало представлений сегмент українських бібліотек у Twitter. Звернула увагу керівництва нашої бібліотеки на неактивність акаунту нашої бібліотеки (не було навіть твіта про нещодавно проведену міжнародну конференцію Короленківські читання!). Маю надію, що ця ситуація завдяки Вашому курсу для всіх бібліотек та бібліотекарів України буде змінюватись! Опанувала пошук за хештегами у Twitter. Ця робота буде продовжуватись. На 17.10.2015:
Опановуючи TweetDeck виникли питання щодо матеріалів К. Бугайчука (відеоролик 2011 р.), тому прийшлось звернутись за допомогою до т'ютера. Використовую хмарну версію TweetDeck. https://tweetdeck.twitter.com/
5. Взяла участь у опитуванні: "Моє відношення до Twitter" Нейтральне, бо серед бібліотекарів України мало учасників цієї соціальної мережі, тому багато цікавих новин Twitter про інше про те. Бібліотечні новини тільки закордонні. Можливо, ще погано шукаю, але за коментарями колег, ситуація неактивності стабільна.
6. За напрямом своєї теми спробувала створити власну електронну газету за допомогою сервісу http://paper.li: The Libraries Daily: For librarians and researchers http://bit.ly/1M3VriZ. Майже усі цікаві можливості стоять грошей. Складнощі пошуку в тому, що бібліотекарі України не розробили свій каталог хештегів.
7. Бугайчук - це добре, але "чайникам" як я, потрібна новіша інформація щодо пропонованих сервісів для навчання (http://paper.li, TweetDeck).
7. Бугайчук - це добре, але "чайникам" як я, потрібна новіша інформація щодо пропонованих сервісів для навчання (http://paper.li, TweetDeck).
Немає коментарів :
Дописати коментар