ЗВІТ ЗА ТРЕТІЙ ТИЖДЕНЬ
 (26 жовтня – 1 листопада 2015 р)

Тиждень був досить насиченим, складним і матеріали потребують подальшого вивчення…

Пересуваємо СЛОНИКА: освоєння EVERNOTE

Сподобалося працювати в Evernote (http://www.evernote.com). Зразу стало зрозуміло, що це класна штука, якщо в тебе є різні гаджети (планшети, круті мобільні телефони тощо). Їдеш в метро, і створюєш нотатки, які можна зразу відправити в соціальні мережі, і ця інформація у тебе зберігається і на компі, і на ноутбуці, і на твоїй хмаринці Evernote. І локальний, і хмарний Evernote синхронізуються у той проміжок часу, який задаєш. Сподобалося, що можна швидко зберігти веб-сторінку, або фрагмент сторінки, веб-адресу і відправити свої нотатки в мережу (Твіттер, Фейсбук) http://bit.ly/1MZFoxe (інформація за темою курування: дослідження в бібліотеках США). Як прискіпливий бібліотекар, інформацію зразу засистематизувала мітками, розклала у різні блокнотики. Дуже допоміг «Урок 7 Evernote систематизация заметок система хранения» Андрія Даниліна, запропонований у т’юторіалах. Поради щодо електронного документообігу досить вчасні! Сподобалося, що з’явилася кнопочка Evernote в браузері. Тепер ця програмка стоїть і у мене на ноутбуці, що приємно, коли немає Інтернету.

Не зрозуміла від чого залежить, коли при створенні нового блокнотику надається можливість спільного користування, а коли ні. Наприклад, коли я спробувала створити назву блокнота за темою курування на українській мові: «Науково-дослідна робота в бібліотеках», то блокнотом могла користуватись лише я. Переіменувала «НИР библиотек» надали спільний доступ. Це залежить від мови чи від кількості знаків?

Не сподобалося: малий обсяг пам’яті, який дають на день; більшість сервісів надають при платній версії. А ще якась нав’язлива думка українця: «А сало треба переховати…». Дуже важлива інформація: паролі, банківські рахунки тощо (те що пропонують у навчальних відео зберігати в Evernote), на мій погляд стає дуже доступною хакерам та укладачам Evernote. Постійно не залишала думка: Evernote конкурент Word? Ще цікаво, який обсяг одного запису? І сумно, дуже сумно, що свого планшетка немає, щоб працювати з Evernote усюди. А у своєї дитини не забереш планшетик! Всі ці чудові програмки створюються, щоб людям конче необхідно було купити нові пристрої! Якось користувалася Word, тішила себе ілюзіями, що так буде і далі. Та тепер після освоєння Evernote мізки перебудовуються на освоєння технологій.

Непроста розмова з GOOGLE

З самого початку занять я пропонувала для курування специфічну тему «Вивчення інформаційних потреб читачів». Планувалось зосередити увагу на методиці та матеріалах з досвіду проведення онлайн-досліджень, щоб згодом використати цей масив в своїй бібліотеці. Але т’ютори наполягли на виборі проблематики більш загальної. Тому наразі зміст мого курування: «науково-дослідна робота бібліотек». Ця тема охоплює дуже широке коло питань: державні, регіональні, локальні дослідження; предпрограмне вивчення теми, проблеми; розробку програми та методики дослідження; збір, обробку, аналіз та узагальнення матеріалів; підготовку підсумкових документів; впровадження в практику результатів дослідження.

Для якісного пошуку за цією проблематикою потрібно використати різноманітні варіанти пошукових запитів на українській, російській, англійській мовах: дослідження в бібліотеках, соціологічні дослідження в бібліотеках, маркетингові дослідження в бібліотеках, дослідницькі проекти в бібліотеках, наукова робота в бібліотеках, науково-дослідна діяльність в бібліотеках, онлайн дослідження, опитування в бібліотеках, анкетування в бібліотеках, веб-опитування тощо.

Для виконання завдань я обмежусь пошуком матеріалу: загальний огляд науково-дослідної роботи (діяльності) бібліотек, організацій. Якщо буде знайдено цікавий матеріал з методики проведення, досвіду проведення онлайн-досліджень в бібліотеках зосередити на цьому особливу увагу.

Простий пошук в Google за темою курування: «науково-дослідна робота бібліотек» кількість результатів: 211 000.

Розширений пошук:

Якщо встановити точну фразу: «науково-дослідна робота бібліотек», з датою: «за останній місяць», то:

Не знайдено жодного документу по запиту «науково-дослідна робота бібліотек».

Але Google ласкаво пропонує: «1 похожих результата в ваших личных заметках» Evernote. Web Clipper: http://bit.ly/1kgV5ci.

Google зауважує що є: Результати для науково-дослідна робота бібліотек (без лапок).

А тепер змінимо точну фразу: «науково-дослідна діяльність бібліотек»

За результатами розширеного пошуку за останній місяць знайдено 3 посилання: повідомлення про книжкову виставку в Державній науково-педагогічній бібліотеці України 6 днів по тому: http://www.dnpb.gov.ua/news/2680. Для подальшої роботи можна використати каталог виставки за необхідною нам темою. Зберігаємо інформацію за допомогою Evernote. Web Clipper в блокнот «НИР библиотек» (Як мені подобається, що не потрібно тепер виділяти матеріал, копіювати, вставляти тощо!).

За допомогою розширеного пошуку наукова "и" дослідна "и" бібліотек знайдено: «Результатов: примерно 181 000 (0,45 сек.)». Google порекомендував мені зробити цей запит на російській мові. І дійсно, за запитом научная "и" исследовательская "и" библиотек відповідей більше «Приблизна кількість результатів: 529 000 (0,54 сек.)». Для прикладу цікаву інформацію зберігаємо в публічному Evernote (https://www.evernote.com/pub/orishka7/researchlibraries).

Формування пошукових запитів на англійській мові – це процесс, який потребує вивчення матеріалу на англомовних ресурсах. Маю надію, що наприкінці курсу буду мати список ключових слів та хештегів за необхідною темою. Зараз скористаємося лише таким пошуковим запитом "Research Libraries" «Приблизна кількість результатів: 1 270 000 (0,50 сек.)».

Звісно, що раніше я пошук б вела по-іншому. Треба було б проаналізувати сайти всіх наукових бібліотек України, Росії, закордонних бібліотек; організацій, пов’язаних з бібліотечною справою, де є сторінки дослідника, наукової роботи бібліотеки тощо. Вивчити посилання, веб-каталоги цих сайтів.

Треба брати до уваги, що більшість наукових та публічних бібліотек не мають репозиторіїв. В Україні електронні архіви з відкритим доступом в основному є у бібліотек вищих навчальних закладів.

Тепер виконаємо пошук за аналогічними запитами у Google Академии. Звісно, що цей результат мені більше сподобався. Він був точнішим та, скажімо, більш науковим. Вчені-бібліотекознавці ділилися з громадою своїми науковими досягненнями. Це були наукові статті, монографії, матеріали конференції. Всі документи можно було переглянути у відкритому доступі у pdf, doc форматах.

У Google Академии була створена «Моя библиотека» з найбільш цікавих видань. Матеріал занесено до публічного Evernote.

На Google Books серед книжок 21 століття «Для вашого запиту – науково-дослідна діяльність бібліотек – не знайдено жодного результату пошуку серед книг». Більше необхідних результатів для формування своєї бібліотеки та книжкової полиці за результатами: «наукові бібліотеки», «научные библиотеки», «библиотековедческие исследования» (Сторінка 9 з такої кількості результатів: 85 (0,23 сек.), «бібліотекознавчі дсолідження»)( Приблизна кількість результатів: 2 340 (0,91 сек.).

У «Моєї бібліотеці» з полиці «Вибране» було вибрані книжки для книжкової полиці «НИР библиотек» з описом «Научно-исследовательская работа (деятельность) библиотек. Науково-дослідна робота (діяльність) бібліотек. Research activities Library»: http://bit.ly/1N3RCop. Занесла відомості до публічного блокноту Evernote. Не зовсім зрозуміла, навіщо мені заводити книжкову полицю у «Моєї бібліотеці», якщо там пропонують книжки купувати, довго завантажуються фрагменти книжок. З усіх книжок лише одне іноземне видання доступне в повному перегляді. Більшість видань мені потрібних я можу знайти на сайтах бібліотек у відкритому доступі.

Цікаво, що в Google Академии знайшла декілька своїх публікацій, тому вирішила зробити свій профіль http://bit.ly/1GRu5du. Тут з’явилися проблемка, про яку я вже доповідала керівництву після семінарів в НТУ «ХПІ» у травні цього року. Електронна пошта! Я не змогла додати пошту свого відділу чи особисту, до профілю, бо вона не була прив’язана до назви підприємства! Ось так просто, наші науковці стають відокремлені від інформаційного простору. Моя публікація жовтня 2015 р. з репозиторію Харківського національного медичного університету вже є у науковому просторі Google Академии (Спасибі за оперативність колегам з ХНМУ!):

Карнаух И. А. К вопросу о библиографическом описании сетевых электронных зданий [Електронний ресурс] / И. А. Карнаух // «Бібліотеки і суспільство: рух у часі та просторі»: міжнар. наук.-практ. інтернет-конф., Харків, 5–12 жовт. 2015 р. / Харків. нац. мед. ун-т, Наук. б-ка – Електрон. текст. та граф. дані. – Харків, 2015. – Режим доступу: http://repo.knmu.edu.ua/bitstream/123456789/9677/1/Карнаух.pdf (дата звернення: 23.09.2015). – Назва з екрану.

А наукові публікації в ХДНБ ім. В. Г. Короленка ніяким чином не відображені в Google Академії. Нема репозиторію. Нема стратегії просування своїх наукових надбань!

В Google Академії дані про деяких авторів, які пишуть за темою мого курування:

Carol Tenopir – професор канцлера в інформаційних наук, директор з досліджень і директор Центру інформаційних та комунікаційних досліджень при Університеті Теннессі Коледж зв'язку та інформатизації. Вона є членом Американської асоціації сприяння розвитку науки і тримає нагороду за заслуги від американського суспільства інформатики та технології. Вона має докторський ступінь в бібліотечних та інформаційних наук в Університеті штату Іллінойс. Її дослідження має практичні наслідки для бібліотек, видавництв та наукових комунікацій (інформація з http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0740818814000255).

На жаль, рекомендоване т’юторами використання інформаційних ресурсів Elsevier для мене трохи проблемним. Для кращого виконання завдання, пов’язаного з ScienceDirect потрібно було бути у межах діапазону IP-адрес своєї організації (бібліотеки). Зараз натиснула на «Гостьовий доступ». Після регістрації простий пошук за  Research Library.

В журналі Library & Information Science Research цікава для моєї теми курування публікація, яку я зберігаю в Evernote та зберігаю сторінку екрану.

Research data management services in academic research libraries and perceptions of librarians : [Електронний ресурс] [Послуги по управлінню даними досліджень в академічних наукових бібліотек та відношення до них бібліотекарів] / Carol Tenopir^a, Robert J. Sandusky^b, Suzie Allard^a, Ben Birch^a // Library & Information Science Research. – 2014, April. – Volume 36, Issue 2. – P. 84–90. – Режим доступу: http://www.sciencedirect.com/science/journal/07408188 (дата звернення: 1.11.2015). – Назва з екрана.

Матеріали видані під ліцензією Creative Commons.

Перевіряємо на плагіат за допомогою Антиплагіатної системи StrikePlagiarism:

Наші вчені в більшості не зареєстровані у Twitter. Зіткнулася навіть з тим, що мої сторінки в соціальних мережах стали дратувати моїх колег через те, що я з’єднала Twitter з Фейсбуком. Не допомагає навіть те, що роблю переклад твіттів та роблю коментарі. Здається, Twitter не має популярності в Україні і, думаю, що не матиме. Нашому менталітету більш підходять соціальні мережі: ВКонтакте та Фейсбук. У Twitter я вже раніше підключила багато необхідних мені профілів традиційних та електронних бібліотек, наукових установ України, Росіїї, США, Канади.

 

 

Почала слідкувати у Twitter за автором статті з
журналу Library & Information Science Research 

Suzie Allard: https://twitter.com/ciaosla

https://twitter.com/ALALibrary

Пошук в електронному каталозі ХДНБ ім. В. Г. Короленка. У нас налаштована програма «ИРБИС-64», тому на сайті простий пошук за стандартними категоріями: ключові слова, автор, заголовок документу, рік видання. Але я люблю шукати необхідну мені інформацію в «Каталогізаторі», де є декілька варіантів пошуку, особливо пошук по фрагменту інформації в полях. Думаю, наші читачі теж не полюбляють користуватися розширеним або професійним пошуком. Всі звикли до простої пошукової системи Google, яка навіть виправляє твої помилки. В електронному каталозі помилка що каталогізатора, коли заносив дані в каталог, що читача при пошуку, це інформаційна порожнеча результатів пошуку. Нам треба знайти ключові слова з цілою фразою: «науково-дослідна робота в бібліотеках». Маємо один результат. За пошуковим запитом: «науково-дослідна діяльність бібліотек» результатів більше.

Добре, що окрім інформації в інших БД, є три результати у фонді електронних документів. Забираємо собі інформацію за допомогою Evernote: зберігаємо у публічному блокноті «Research Libraries» та використовуємо Skitch, щоб зберегти картинку для візуального ряду звіту.

«ИРБИС» – російська програма, тому вона не відсікає в закінченнях слів українські букви. Звужувати пошук нам було б потрібно, якщо ми вибрали, наприклад, ключове слово «бібліотека». До речі за два дні опрацювання матеріалу не працював в ЕК  розширений та професійний пошук (Пише: Error request 1! (Не найдена база или секция псевдонима базы в INI файле)), а ввечері Evernote. Щось там написали про оновлення Evernote по четвергам, хоча вчора була субота. Ось і зберігай цінну інформацію в Evernote! Інтернет – це звісно добре, але нам українцям не звикати, що може не тільки не бути зв’язку, але й світла!

Деякі запитання до т’юторів. У т’юторіалах є термінологія з ГОСТ 7.73-96 «Поиск и распространение информации. Термины и определения»? Але чи діє цей стандарт в Україні? Здається, ні. Цей стандарт ГОСТ 7.73-96 «Поиск и распространение информации. Термины и определения» не прийнятий Україною як міждержавний. Пропоную використовувати: ДСТУ 7448:2013 Бібліотечно-інформаційна діяльність. Терміни та визначення понять, ДСТУ 5034:2008 Інформація і документація. Науково-інформаційна діяльність. Терміни та визначення понять; ДСТУ ISO 5127:2007 Інформація і документація. Словник термінів.

Взагалі, дуже вдячна всім і т’юторам і колегам за надану можливість вчитись новому. Дуже багато думок виникає щодо удосконалення роботи в своїй рідній бібліотеці.