Нотатки до
звіту шостого тижня
дистанційних курсів «Куратор змісту» НТУ «ХПІ»
(Довіра, яку висловлюють віроломному, дає йому можливість шкодити)
Про інформаційну безпеку та недостовірну
інформацію зараз з'явилося багато публікацій. Сьогодні громада, окрема людина
кожної хвилини, як безпосередні учасники подій, оперативно інформують про події. Можна за лічені
години створити свій сайт, блог, за хвилини – пост. Кожен повинен
розуміти, де достовірна інформація, а де ні. Створюються спеціальні сайти метою
яких є боротьба з перевірки й спростування спотвореної інформації: сайт Stopfake.org (ініціатори створення ресурсу
випускники й студенти Могилянської школи журналістики і програми для
журналістів і редакторів Digital Future of Journalism); http://ubop.info/; http://fakeoff.org/ тощо.
Рекомендую бібліотечним
фахівцям використовувати для удосконалення теоретичної підготовки з цього
питання матеріали сайту Центра досліджень соціальних комунікацій Служби
інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади (СІАЗ) НЮБ ФПУ. Мені сподобалася стаття Н. Вітушко, заввідділу технологій електронної
обробки інформації НЮБ Національної бібліотеки України імені
В. І. Вернадського (НБУВ) «Перевірка інформації на достовірність у процесі підготовки джерельної
бази бібліотечного аналітичного продукту в умовах інформаційного протистояння» http://bit.ly/1T7zA9T. Автор рекомендує
бібліотечним фахівцям «критично підходити
до відібраної з Інтернету інформації під час підготовки джерельної бази
аналітичного дослідження … Відповідальне ставлення до достовірності інформації,
яку бібліотечні установи вводять у суспільний обіг, є важливим елементом
інформаційної безпеки держави».
Цікава публікація Наталії Аксьонової, наукового співробітника
відділу технологій електронної обробки інформації НБУВ «Методика відбору інтернет-інформації: вплив сучасних
інтернет-технологій» http://bit.ly/1N4Z9Yp.
За напрямом свого курування знайшла статтю
Тетяни Гранчак, доктора наук із соціальних комунікацій,
старшого наукового співробітника, заввідділу СІАЗ НБУВ «Науково-дослідний напрям діяльності національних бібліотек як
стратегічна складова системи національного інформаційного суверенітету» http://bit.ly/1OZSDnO.
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Служба інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади (СІАЗ) з
2011 р. двічі на місяць випускає інформаційно-аналітичний бюллетень, додаток до
журналу «Україна: події, факти, коментарі», своєрідний огляд інтернет-ресурсів
– «Соціальні мережі як чинник
інформаційної безпеки». За цим посиланням http://nbuviap.gov.ua/images/sozinfo/2015/s-net20.pdf
– останній № 20 (2–15.11).
Для оцінки достовірності
інформації в матеріалах потрібно провести невеличке журналістське дослідження. В
журналістиці розслідування є проявом найвищої журналістської майстерності. І, слід
зауважити, розслідування журналіста схоже на дослідження науковця.
Для створення алгоритму
аналізу документи я вирішила використати власну методичну лекцію «Журналістське
розслідування» в рамках Всеукраїнської школи бібліотечного журналіста, т’юторіали.
А також пораду вчителя Анатолія Шперха: виділяти в
тексті ключові слова. Деякі цитати використовані із статті Н. Вітушко.
Аналіз тексту
виконувала за допомогою стікерів у DIIGO
(https://groups.diigo.com/group/ukr_content_curator).
Алгоритм аналізу
документу:
Уважно
прочитати текст.
Оцінити, які шанси має обрана тема втілитися у
матеріал-розслідування.
Аналіз
джерела, де опубліковано текст.
Сформулювати
ідею тексту, яку пошуковець має довести.
Збудувати
гіпотезу.
Виділити
ключові слова, за допомогою яких можна відновити хронологію події, зображеної в
тексті та задати пошукові запити.
Проаналізувати
текст: стиль, орфографія, лексика.
Аналіз тексту в
Інтернеті за допомогою стікерів у DIIGO
План дій та
реалізація його.
Пошук в
Інтернеті першоджерела, інформації про події та людей.
Якщо
потрібно, перевірити текст на антиплагіат.
Систематизація матеріалу.
Проаналізуємо
публікацію. Жовтим виділено
опублікований текст. Червоним зазначено
моменти, які потрібно перевірити, щоб підтвердити достовірність інформації про
чистку бібліотек у Москві.
После задержания
директора и обыска в Библиотеке украинской литературы в
Москве руководство других подобных учреждений получило письмо с предложением почистить книжные фонды.
Об этом
сообщил российский блогер Аркадий
Бабченко в своем Facebook.
"В
Москве начались чистки библиотек. Вот что пишет на своей страничке Первая Научно-популярная библиотека: "Друзья, у нас весьма
странные новости. В связи с арестом директора библиотеки украинской литературы
в Москве начались чистки библиотек. Как ни удивительно, подобная участь не
минула и нашу Первую
научно-популярную. Из нашей
коллекции "вежливо попросили убрать" монографию российского историка, доктора исторических
наук, профессора факультета антропологии, именного профессора Европейского
университета в Санкт-Петербурге Сергея
Абашина "Национализмы в средней Азии: в поисках идентичности" Информации о включении книги в
список эктремистской литературы мы не нашли. Но всё же, мы не можем не
подчиниться "просьбе" убрать книгу с наших полок. Ситуация нам эта
явно не по нраву. Тёмные времена, друзья, но Наука должна выстоять", —
передал он.
ЧИТАЙТЕ:
Бабченко
напомнил, что подобные события происходят в то время, когда во всем мире
продолжается научно-техническая революция.
"Гугл
собирается при помощи дирижаблей окутать планету сетью беспроводного 4-G интренета.
В Москве
приступили к чисткам библиотек. Чистки библиотек… Бог мой…", — резюмировал он.
Спочатку про
інтернет-видання, де вперше зустріла цю інформацію.
Це інтернет-видання «Обозреватель», яке
створено у 2001 р. URL-адреса сайту з розширенням com (це добре).
Де повинен бути знак копірайта, або
ліцензії, їх немає: «Обозреватель: правовая информация». Назва видання: «Обозреватель.ua». «Мы
занимаем первое место в рейтинге ежедневной посещаемости среди Интернет- СМИ
Украины (по данным Gemius за апрель 2012)».
Видавнича компанія Gemius Global дійсно існує (зі знаком копірайту .©2015 Gemius
S.A.), це поважна організація. На сайті інформація про рейтинг за 2012 р. видає
помилку доступу. А матеріали на інших сайтах за цей період показують картинку
рейтингу «Fusion-панели за апрель 2012
года по сайтам-лидерам Уанета», де на першому місці Google. «В отчете
представлено более 450 сайтов. Социально-демографический отчет составлен на
основании 5850 анкет software-панелистов и 64 292 анкет cookie-панелистов».
Але в Інтернеті досить багато посилань про перше місце щоденного відвідування
серед ЗМІ України видання «Обозреватель». Тільки
чомусь ця інформація не підтвержується картинкою саме цього рейтингу. Але
прочитала, що матеріали до «Обозревателя» подають поважні українські
журналісти. Автори видання не завжди під
своїми прізвищами, багато псевдонімів, аватарів. В контактах немає адреси
редакції. Є можливість реєстрації та додавання матеріалів.
Розробник сайту
SellBe – сервіс з створенню інтернет магазинів. Це свідчить про комерційність
сайту. Сторінка «Обозревателя» завалена брудною рекламою, що насторожує, але
згадуєш, що навіть сайт ТСН грішить кепською рекламою.
Це досить цікаве видання, але все ж таки
підозри щодо достовірності всієї інформації залишаються.
Спробуємо перевірити таки моменти тексту:
письмо с предложением почистить
книжные фонды
блогер Аркадий Бабченко
Первая
Научно-популярная библиотека
монографию
российского историка, доктора исторических наук, профессора факультета
антропологии, именного профессора Европейского университета в Санкт-Петербурге Сергея Абашина "Национализмы в средней Азии: в
поисках идентичности"
В Москве
приступили к чисткам библиотек
У
публікації є звернення до першоджерела: блоггера Аркадий Бабченко.
«В Москве начались чистки библиотек. Вот что пишет на
своей страничке Первая Научно-популярная библиотека:
"Друзья, у нас весьма странные новости. В связи с арестом директора
библиотеки украинской литературы в Москве начались чистки библиотек. Как ни удивительно,
подобная участь не минула и нашу Первую научно-популярную. Из нашей коллекции "вежливо попросили
убрать" монографию российского историка, доктора исторических наук,
профессора факультета антропологии, именного профессора Европейского
университета в Санкт-Петербурге Сергея Абашина "Национализмы в средней
Азии:в поисках идентичности" Информации о включении книги в список
эктремистской литературы мы не нашли. Но всё же, мы не можем не подчиниться
"просьбе" убрать книгу с наших полок. Ситуация нам эта явно не по
нраву. Тёмные времена, друзья, но Наука должна выстоять"». Гугл собиратеся
при помощи дирижаблей окутать планету сетью беспроводного 4-G интренета. В
Москве приступили к чисткам библиотек. Чистки библиотек… Бог мой…
Емоційний
текст, який спричинив багато відгуків у соціальних мережах. Люди в більшості
згадували сталінські часи та події у книжці Рєя Бредбері.
Хто
автор
Аркадій Бабченко, московський журналіст,
на Facebook 126 223 підписчиків. Це людина, яка дорожить своєю репутацією. Особисту
інформацію про себе не ховає https://www.facebook.com/babchenkoa?fref=nf.
На
які джерела посилається.
Перше, що насторожує звернення до
інформатора: Первая научно-популярная библиотека.
В
Інтернеті за цим посиланням дійсно є така бібліотека: http://nauchka.ru/. Є навіть знак
копірайту: © Научка, 2015. Навіть вказано адресу: Москва, улица
Дубининская, дом 20.
За
такою адресою також існує у Москві дитяча бібліотека-філіал № 90, працює з
понеділка по п'ятницю з 11.00 до 19.00, сб. з 11.00–18.00. Зазначено навіть
сайт бібліотеки: http://biblioteka90.cbscao.ru/. Але веб-сторінка недоступна.
Звісно виникає питання: чому в ДИТЯЧІЙ бібліотеці рекомендують вилучити з фонду
«монографию
российского историка, доктора исторических наук, профессора факультета
антропологии, именного профессора Европейского университета в Санкт-Петербурге Сергея Абашина "Национализмы в средней Азии: в
поисках идентичности"»?
Знову дивимося усі закладки Першої науково-популярної бібліотеки.
«Первая
научно-популярная библиотека — пространство, где под руководством научных
популяризаторов, ученых проходят научно-популярные лекции и серьезные дебаты,
научные кафе и стендапы. Это место, где собрана обширная коллекция современной
научно-популярной литературы. Пространство библиотеки создано силами
академического сообщества «Nauchka.Ru»
при участии Московского Городского Библиотечного Центра, и проекта «Проветри
мозг»».
На сайті є фото заходів, де дуже мало книжок, але
на фото є, за мою думкою, люди, захоплені наукою та вільнодумством (що досить не любить
влада, тим паче російська). Зазначено час роботи читального залу бібліотеки: з
понеділка по п'ятницю з 19-00 до 22-00.
Зрозуміло.
Після роботи державної дитячої бібліотеки працює інша бібліотека. Цікава, але
має багато власних думок. Тобто чистки бібліотек і можливі, але для ось таких
бібліотек, не зручних для влади.
Побачила
від 30 жовтня:
Друзья,
спасибо за столь оперативную реакцию на наш пост об изъятии монографии Сергея
Абашина "Национализмы в средней Азии:в поисках идентичности". Вышел
материал в Ведомостях. Теперь книгу ещё раз проверят по списку минюста и, если
её там нет, то сможем вернуть монографию на полки. http://www.vedomosti.ru/…/614962-moskve-zagovorili-chistkah…
Пост
про «чистки библиотек» був видалено (інформація з коментарів до посту на
Facebook від 30.10.2015 р.). Першоджерела немає.
«Заведующей
библиотеки поступил звонок
из Центральной библиотечной системы №5 Центрального округа (ЦБС). Сообщили о
задержании директора Библиотеки украинской литературы и попросили убрать книгу
с полки, рассказал руководитель Первой научно-популярной библиотеки Артем
Акшинцев. В ЦБС в это время телефон не отвечал»
монографию
российского историка, доктора исторических наук, профессора факультета
антропологии, именного профессора Европейского университета в Санкт-Петербурге Сергея Абашина "Национализмы в средней Азии: в
поисках идентичности"
Монографія
дійсно існує, і як повідомляє Перша науково-популярна бібліотека на відкритих
ресурсах.
«Книга
была выпущена при поддержке РФФИ и Института этнологии и антропологии РАН в
2007 году издательством «Алетейя». Книга не признана экстремистской и не
запрещена на территории России. Представители библиотеки, однако, сообщили, что
подчинятся «просьбе» убрать книгу с полок, однако ее предоставят посетителям,
если они попросят.
Посилання на офіційні електронні ресурси органів
державної влади з вилучення книжок з фондів було не знайдено.
Робимо висновок. Це фейк (англ. fake – підробка) новини частковий. В Росії існують списки
екстремістської літератури (такі списки, на жаль, започатковують і у нас), тому книжку Сергія Абашіна приєднали до цього
списку. Ніякого офіційного листа з чисток фонду бібліотек не було після арешту
директора бібліотеки української літератури, але був страх чиновників, був
страх бібліотекарів Росії, які не стають на захист своїх колег. Страх вільних
думок. Книжка С. Абашіна знаходиться у відкритому доступі, її повернули на
книжкові полки Першої науково-популярної бібліотеки. Була загроза вільнодумству
Першої науково-популярної бібліотеки (це ж хтось сповістив, що там є така
книжка!) Але все ж таки хотілося, щоб поважні люди, на яких орієнтуються багато
людей точніше повідомляли новини.
Одна книжка спричинила хвилю новин про чистки
всіх бібліотек Росії. Цю новину, у зв’язку з арештом директора бібліотеки
української літератури, підхопили всі українські новинні агентства. Які самі ж
створили фотофейк, виставляючи фото новозеландської бібліотеки, як бібліотеки української
літератури у Москві. Журналістам потрібно пам’ятати, що недбалість приводить до
недовіри. Фото бібліотеки спричинило недовіру у суспільства Росії щодо новини
про арешт директора бібліотеки. Недостовірна новина про чистки бібліотек
спричинить до того, що коли, насправді буде така проблема, громада може не
повірити. Навіть та правда, яку справді повідомив директор Першої
науково-популярної бібліотеки стосовно рекомендацій щодо вилучення однієї
книжки вже ВЕЛИКА НОВИНА, тому не потрібно було українським журналістам
представляти цю інформацію, як загальну тотальну чистку бібліотек.
